На Чернігівщині не вистачає хірургів, але медичні заклади готові до будь-яких викликів

Нестача кадрів – наразі одна з найбільших проблем для Чернігівщини. Головні причини – війна та негативна демографія. Дефіцит кваліфікованих спеціалістів відчувають навіть в обласному центрі, не кажучи вже про такі невеликі містечка, як Борзна.

Колишній районний центр успадкував повноцінну, але дещо громіздку лікарню, яка нині обслуговує п’ять громад колишнього району. От тільки головний тягар фінансування ліг на одну громаду – Борзнянську. Окрім семи мільйонів, гривень, які Борзна щороку виділяє на покриття комунальних потреб закладу, міська рада вкладає чималі кошти в покращення інфраструктури та оновлення обладнання лікарні. А ще прийняла спеціальну стимулювальну програму і готова надати житло та доплачувати по 10 тисяч гривень до щомісячного заробітку хірургам. Директор неприбуткового комунального закладу Анатолій Михайлюк, який також є хірургом, каже, що наявність ще двох спеціалістів дозволить медзакладу отримати статус загального та відкриє подальші перспективи для розширеного фінансування коштом державного бюджету. Про поточний стан справ у лікарні та перспективи – наша розмова з її керівником.

– Анатолію Володимировичу, Ви на посаді директора комунального неприбуткового підприємства «Борзнянська міська лікарня» Борзнянської міської ради з 2022 року, що можете сказати про загальний стан медзакладу?

Анатолій Михайлюк

– Заклад працює у звичайному режимі – надає стаціонарну та амбулаторну допомогу, законтрактований з Національною службою здоров’я України і має 13 пакетів. Це, зокрема, такі пакети як: хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах; стаціонарна допомога без проведення хірургічних операцій; профілактика, діагностика, спостереження, лікування та реабілітація пацієнтів в амбулаторних умовах; стоматологічна допомога; діагностика, лікування та супровід осіб із вірусом імунодефіциту людини (та підозрою на ВІЛ); ведення вагітності в амбулаторних умовах; гастроскопія; колоноскопія; хірургія одного дня; забезпечення кадрового потенціалу системи охорони здоров’я шляхом організації надання медичної допомоги із залученням лікарів-інтернів, ведення військово-лікарської комісії, також ми під'єднали два пакети програми медичних гарантій з паліативної медичної допомоги (медичні, психологічні й побутові послуги, які допомагають полегшити життя людям із важким діагнозом): мобільну та стаціонарну допомогу дорослим і дітям.

Наша лікарня акредитована на першу категорію, обслуговує населення п’яти громад, надає допомогу військовослужбовцям та внутрішньо переміщеним особам.

– Що дають лікарні пакети від Національної Служби здоров’я?

– За допомогою цих пакетів НСЗУ перераховує кошти на забезпечення діяльності закладу. Говорячи простою мовою, це – все, окрім комунальних послуг, їх оплачує міська рада. Решта витрат – харчування, паливно-мастильні матеріали, медикаменти, зарплата – це все завдяки пакетам НСЗУ. Цей рік для нас є доволі складним, адже у зв’язку з тим, що в цьому році «ковідні» пакети ліквідували, то лікарня недоотримала 10 мільйонів гривень, ці кошти від нас забрали. Разом із тим заборгованості в медзакладі немає, ми покриваємо цю нестачу акумульованими коштами й маємо впевненість, що наступного року в нас також все вдасться.

– До речі, про фінанси: яка загалом річна потреба у фінансуванні Борзнянської міської лікарні?

– Приблизно 40 мільйонів гривень. Це те, про що ми говорили – все, окрім комунальних послуг. Комунальні нам «закриває» громада, а це не багато не мало, а сім мільйонів гривень щороку. Цьогоріч було б більше, але разом із міською радою минулого року ми перевели заклад на альтернативне паливо, і внаслідок цього нам вдається економити. Я вже казав, що до кінця року фінансів нам вистачає, а наступний рік залежить від того, як ми законтрактуємось, які умови нам виставить НСЗУ.

Нам вже надіслали умови по п'яти пакетах: езофагогастродуоденоскопія; колоноскопія; мобільна паліативна медична допомога дорослим та дітям; стаціонарна паліативна допомога дорослим та дітям; забезпечення кадрового потенціалу системи охорони здоров’я шляхом організації надання медичної допомоги із залученням лікарів-інтернів. Вже над ними працюємо, і переконаний що їх законтрактуємо і на наступний рік.

– Які ці умови?

– Ну, наприклад, є вимоги до спеціалістів та кількості фахівців, а ще є вимоги до переліку обладнання – тобто на певний пакет потрібно певну кількість відповідних спеціалістів та відповідне обладнання.

Днями надійшла вимога про обов’язкове забезпечення закладом перекладу на українську жестову мову. Ми це питання вирішили, уклавши тристоронній договір з організацією по мінімальній сумі – всього за одну тисячу гривень на рік, решта проплати – за практичні рішення.

Відкриття кабінету електроенцефалографії

– Анатолію Володимировичу, все ж таки, якими наразі є основні проблеми очолюваного Вами закладу?

– Головна проблема – це кадри. Принагідно зауважу, що проблеми із кадрами виникають навіть у великих містах, не кажучи про такі невеликі містечка як Борзна. Наразі маємо нагальну потребу у хірургах. Тут варто подякувати керівництву Борзнянської міської ради і депутатському корпусу, які ухвалили заохочувальну програму з забезпечення спеціалістів житлом і заохочувальні кошти у вигляді щомісячних доплат, розміром 10 тисяч гривень. Програма є, але лікарів, на жаль, немає. Ми звертаємось в усі інстанції, повідомляємо область, я шукаю спеціалістів серед своїх колег і однокурсників. Сподіваємось, що проблема зрушить з місця і ми знайдемо кваліфікованих хірургів для нашої лікарні.

Обладнання для холтердіагностики

– Що це дасть медичному закладу?

– Якщо у нас буде два хірурги, є перспектива, що ми отримаємо статус загальної лікарні. Це дасть нам розвиток за рахунок централізованого постачання: меблі, обладнання, ремонти тощо. До речі, ми і без статусу загальної лікарні можемо похвалитись потужною матеріально-технічною базою. Наша лікарня має високотехнологічне обладнання для діагностики та лікування, а саме: відеогастроскоп, відеоколоноскоп, відеокольпоскоп, діагностичний комплекс для ЕКГ (так званий холтер монітор для тривалої діагностики стану серця), рентгенівський цифровий діагностичний апарат, електроенцефалограф, електронейрограф, біохімічні напівавтоматичні аналізатори, гематологічні напівавтоматичні аналізатори, дерматоскоп, апарати штучної вентиляції легень, ультразвукової діагностики, імуноферментного аналізу. Усі вони результативно використовуються. Минулого року встановили кисневу станцію, усі відділення забезпечені кисневими концентраторами. Борзнянська міська рада не стоїть осторонь наших проблем, і окрім тих семи мільйонів гривень на погашення комунальних послуг, постійно допомагає з оновленням матеріально-технічної бази. Так, на крайній сесії нам виділили кошти в сумі 220 тисяч гривень на обладнання для офтальмологічного кабінету. Міська рада допомагає з залученням донорів, за рахунок бюджетних коштів нам зробили водовідведення, допомогли переобладнати опалення на альтернативу, допомогли облаштувати укриття, зробили підмостки. Треба сказати, що допомога нашої громади є більш ніж відчутною.

Електроенцефалограф

– А як щодо інших громад, адже Ви зауважували, що, окрім Борзнянської, обслуговуєте населення ще чотирьох громад?

– Дійсно, лікарня обслуговує п’ять громад, але, окрім Борзни в цьому році тільки Височанська відгукнулась на наші запити співфінансування, виділивши на потреби лікарні 250 тисяч гривень. Плисківська громада виділила кошти в сумі 20 тис. грн на фармакологічну продукцію. Треба сказати, що відповідні програми ухвалені в усіх громадах, окрім Комарівської, одначе ці програми більше для галочки, вони не працюють. Щомісяця я відправляю листи керівникам трьох громад, але відповіді від них не отримую. У цьому плані доволі показовою є статистика. Поглянемо хоча б на ту ж Комарівку – з початку року проліковано 304 пацієнти. Це тільки стаціонар, адже амбулаторну допомогу прослідкувати важко. По Плисках – проліковано 202 пацієнтів, з Височанської громади – 369, Борзна – 2132, Крутівська громада – 48. Це, ще раз підкреслюю, фактично по пацієнтах. Як бачите, статистика 60 на 40. Якщо взяти ще й амбулаторну допомогу, то виходить, що в Борзні половина пацієнтів з інших громад. У зв’язку з цим я не розумію керівників громад, які відмовляються підтримувати лікарню, адже для людей, які їх обирали, вона є важливою.

– До речі, улюблена тема деяких керівників – спекуляція на ПДФО. Мовляв, податки із зарплат медиків осідають в Борзні, тож нехай Борзна і утримує лікарню. Можете озвучити ці шалені цифри?

– Чого ж ні! Від початку цього року до місцевого бюджету було сплачено 2,8 мільйона гривень як ПДФО, а міська рада за цей час профінансувала 5,4 мільйона гривень на наш заклад, тобто плюс 50% до сплаченого нами ПДФО. Як бачите, ці цифри не є співмірними.

– І наостанок: які перспективи на наступний рік?

– Наразі ж нам потрібно розуміти вимоги НСЗУ, і тоді можна робити якісь прогнози. Минулого року такі вимоги були в листопаді. Я переконаний, що в нас все вийде. Якщо НСЖУ не посилить вимоги по кадрах, ми плануємо працювати в такому ж статусі, розвиватись, посилювати матеріально-технічну базу і шукати спеціалістів, задля більшого об’єму надання медичної допомоги. З ковідом та війною ми переконалися, що наш медичний заклад є архіважливим для населення колишнього району.

Спілкувався Віталій Назаренко

На першому фото: головний корпус лікарні

 

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?